Opowieści okrutne. Aleksandra Waliszewska i symbolizm Wschodu i Północy

Muzeum Sztuki Nowoczesnej w Warszawie zaprasza na otwarcie wystawy Aleksandry Waliszewskiej 3 czerwca do Muzeum nad Wisłą.
 

W swojej warszawskiej pracowni Aleksandra Waliszewska tworzy odważne i nastrojowe obrazy, które cieszą się uwagą szerokiej międzynarodowej publiczności – zarówno odwiedzających muzea i galerie, jak i bardzo licznych użytkowniczek i użytkowników Internetu. Tę niezwykłą moc oddziaływania można przypisać intrygującym historiom snutym przez artystkę w jej figuratywnych obrazach. Malarka sięga do wielu różnorodnych źródeł – powieści gotyckich, pogańskich mitologii czy motywów zapożyczonych ze średniowiecznych rękopisów. Znajdziemy tu spragnione krwi upiory, wampiry, opętane dziewczęta, rycerki na koniach i przybierające ludzkie cechy koty.

„Opowieści okrutne” to pierwszy tak przekrojowy pokaz prac Aleksandry Waliszewskiej. Na wystawie jej bogatą twórczość zestawiono z historycznymi dziełami innych artystów z Europy Wschodniej i krajów bałtyckich. Dzięki temu można spojrzeć w szerokim kontekście na zajmujące artystkę baśniowe motywy, apokaliptyczne scenariusze i przesiąknięte znaczeniami bałtosłowiańskie krajobrazy: lasy i mokradła, zagubione autostrady, ponure przedmieścia. Pracami Waliszewskiej wydaje się rządzić logika snów, a środkiem obrazowania jest metafora, która odnosi do pierwotnych emocji: miłości, pożądania i lęku przed śmiercią.

„Opowieści okrutne” są więc wyprawą zarówno w fantastyczne uniwersum wizualne prac artystki, jak i historię sztuki, zwłaszcza symbolizm z przełomu wieków. Symbolizm wyłonił się jako dekadencka odpowiedź na nadchodzący upadek dawnego porządku, przez co rezonuje z naszymi, pełnymi niepokojów, czasami wielkich zmian. Na wystawie znajdą się dzieła między innymi: Mikalojusa Čiurlionisa (Litwa), Jaroslava Panuški (Czechy), Kristjana Rauda (Estonia) czy Teodorsa Ūdersa (Łotwa). Sama artystka jako swoich najważniejszych poprzedników wskazuje – pokazywanych także na wystawie – Bolesława Biegasa, Mieczysława Jakimowicza, Edwarda Okunia, Jana Rembowskiego, Mariana Wawrzenieckiego i Witolda Wojtkiewicza. Zaprezentowane zostaną również prace prababki artystki – znanej autorki bajek dla dzieci, jej babki rzeźbiarki oraz matki, także artystki.

Publiczność zobaczy na wystawie ponad sto trzydzieści prac Aleksandry Waliszewskiej (w tym nie pokazywane nigdy wcześniej publicznie najnowsze obrazy olejne) i ponad osiemdziesiąt dzieł innych autorów, które nadają historyczną perspektywę jej wyjątkowej praktyce artystycznej.

Artystki i artyści prezentowani na wystawie

Aleksandra Waliszewska

Maria Anto, Bolesław Biegas, Wanda Bibrowicz, Erna von Brinckmann, Bernhard Borchert, Mikalojus Konstantinas Čiurlionis, Frans Crabbe van Espleghem, Anna Dębska, Kazimiera Dębska, Emīlija Gruzīte, Marian Henel, Mieczysław Jakimowicz, Marcė Katiliūtė, Theodor Kittelsen, Erich Kügelgen, Konstanty Laszczka, Bronisław Linke, Mykoła Muraszko, Teofil Ociepka, Edward Okuń, Jaroslav Panuška, Juozas Pjaulokas, Aleksander Promet, Jewmen Pszeczenko, Kristjan Raud, Vaclovas Ratas-Rataiskis, Jan Rembowski, Hugo Simberg, Gustavs Šķilters, Karel Šlenger, Nikolai Triik, Teodors Ūders, Vitkauskas, Joanna Waliszewska, Marian Wawrzeniecki, Witold Wojtkiewicz, Andrzej Wróblewski, Rihards Zariņš, Bogdan Ziętek, Antanas Žmuidzinavičius, Stefan Żechowski

• • •

Жорстокі розповіді. Александра Валішевська і символізм Сходу та Півночі

Александра Валішевська у своїй варшавській майстерні творить відважні та настроєві картини, які привертають увагу широкої міжнародної авдиторії, і тих, хто відвідує музеї та галереї, і численних користувачок та користувачів Інтернету. Цю надзвичайну силу впливу можна приписати інтригуючим історіям, які авторка розповідає своїми образними картинами. Малярка звертається до багатьох різноманітних джерел – готичних романів, язичницької міфології або мотивів із середньовічних рукописів. Ми знайдемо тут спраглих крові упирів, вампірів, заклятих дівчат, лицарок на конях та котів з людськими рисами.

Жорстокі розповіді – це перший настільки всеохопний показ робіт Александри Валішевської. На виставці її багату творчість зіставлено з історичними роботами інших художників зі Східної Європи і балтійських країн. Завдяки цьому можна в ширшому контексті подивитися на казкові мотиви, апокаліптичні сценарії та просякнуті значеннями балтослов’янські пейзажі – ліси і болота, загублені магістралі, похмурі передмістя, якими захоплюється мисткиня. Здається, що логіка сновидінь панує над роботами Валішевської, а засобом зображення є метафора, яка апелює до первинних емоцій: любові, прагнення та страху смерті.

Таким чином, Жорстокі розповіді – це подорож одночасно у фантастичний візуальний всесвіт художниці та в історію мистецтва, зокрема символізму на зламі століть. Символізм виник як декадентська відповідь на грядущий крах старого порядку, тому він резонує зі сповненим тривогою нашим часом великих змін. Зокрема, на виставці будуть представлені роботи Мікалоюса Чюрльоніса (Литва), Ярослава Панушки (Чехія), Крістіана Рауда (Естонія) та Теодора Удерса (Латвія). Сама художниця вказує на таких своїх найважливіших попередників, як Болеслав Беґас, Мечислав Якимович, Едвард Окунь, Ян Рембовський, Мар’ян Вавженецький і Вітольд Войткевич, роботи яких також представлені на виставці. На експозиції будуть презентовані і роботи прабабусі мисткині – відомої авторки казок для дітей, її бабусі-скульпторки та матері-художниці.

Глядачі побачать на виставці понад сто тридцять робіт Александри Валішевської (зокрема й найновіші картини олійними фарбами, що до цього часу ніде не показували) та понад вісімдесят творів інших авторів, які надають її винятковій художній практиці історичної перспективи.
 

ХУДОЖНИКИ, ПРЕДСТАВЛЕНІ НА ВИСТАВЦІ

Александра Валішевська

Марія Анто, Болеслав Беґас, Ванда Бібрович, Бернхард Борхерд, Ерна вон Брінкман, Мар’ян Вавженецький, Йоанна Валішевська, Віткаускас, Вітольд Войткевич, Анджей Врублевський, Мар’ян Генель, Емілія Грузіте, Анна Дембська, Казимира Дембська, Франс Краббе ван Есплегем, Стефан Жеховський, Антанас Жмуйдзінавічюс, Ріхард Зариньш, Богдан Зєнтик, Марс Катіліуте, Теодор Кіттельсен, Ерих Кюгельген, Костянтин Лащка, Броніслав Лінке, Микола Мурашко, Едвард Окунь, Теофіл Оцєпка, Ярослав Панушка, Александер Промет, Євмен Пшеченко, Юозас П'яулокас, Вацловас Ратас-Ратайскіс, Крістіан Рауд, Ян Рембовський, Гуґо Сімберг, Ніколай Тріїк, Теодор Удерс, Мікалоюс Константінас Чюрльоніс, Густав Шкілтерс, Карел Шленгер, Мечислав Якимович