Być bliżej – współistnienie
Muzeum Sztuki Nowoczesnej w Warszawie i grupa BLYZKIST zapraszają na dyskusję z udziałem Marianny Dobkowskiej, Oli Knychalskiej i Marty Romankiv.
Wspólnie spróbujemy zainspirować się motywem przewodnim wystawy „Henryk Streng/Marek Włodarski i modernizm żydowsko-polski”, czyli hybrydowością tożsamości kulturowej, a także twórczością grupy ARTES, działającej blisko sto lat temu. Nazwa ARTES miała symbolizować ideę integracji wszystkich dziedzin sztuki – czy możemy przełożyć tę ideę na integrację międzykulturową we współczesnej Polsce? Zastanowimy się nad współistnieniem różnych środowisk artystycznych w dzisiejszej, wielokulturowej Warszawie.
Debata będzie transmitowana na profilu Muzeum na Facebooku.
***
Бути ближче – співіснування
Музей сучасного мистецтва у Варшаві та група BLYZKIST запрошують на дискусію в рамках виставки „Генрик Штренґ/Марек Влодарський та єврейсько-польський модернізм»
Разом ми спробуємо надихнутися лейтмотивом виставки, гібридною природою культурної ідентичності та групою ARTES, що діяла майже сто років тому. Назва ARTES мала символізувати ідею інтеграції всіх сфер мистецтва - чи можемо ми перекласти цю ідею на міжкультурну інтеграцію в сучасній Польщі? Ми розглянемо співіснування різних мистецьких середовищ у сучасній полікультурній Варшаві.
учасниці:
Маріанна Добковська
Ола Книхальська
Марта Романків
Модератори:
Тарас Гембік та Марія Бебурія
Розмова транслюватиметься у профілі музею на Facebook.
Marianna Dobkowska
kuratorka wystaw, rezydencji i projektów artystycznych. Współtworzy program rezydencji w Centrum Sztuki Współczesnej Zamek Ujazdowski w Warszawie. Praktykę kuratorską postrzega jako narzędzie budowania relacji i sytuacji twórczych opartych na długoterminowej i często międzynarodowej współpracy, łącząc praktyki wywodzące się z pola sztuk wizualnych, performatywnych, edukacji i aktywizmu. Ukończyła studia magisterskie z historii sztuki na Uniwersytecie Warszawskim i podyplomowe studia kuratorskie na Uniwersytecie Jagiellońskim w Krakowie. Otrzymała stypendia Ministra Kultury i Dziedzictwa Narodowego (2012 "Młoda Polska", 2016 stypendium Ministra), jest stypendystką CEC Artslink (Nowy Jork) i Backers Foundation (Tokio).
Kuratorowała i współkuratorowała projekty takie jak: Public AIR, We’re Like Gardens, Porthos : Marszewski na Marszałkowskiej, i Akcja PRL, które były realizowane w przestrzeni publicznej i zakładały aktywny udział szerokiej publiczności. Jest współautorką i współkuratorką międzynarodowych seminariów kuratorskich Re-Directing: East (2013–). Podczas pobytów w Indonezji badała obszar wrażliwych społecznie i politycznie praktyk artystycznych oraz zgłębiała metody pracy jawajskich kolektywów. Wraz z Krzysztofem Łukomskim kuratorowała dwuletni projekt Social Design for Social Living (2015–2016) prezentowany w ramach Biennale w Dżakarcie 2015 i zakończony wystawą pod tym samym tytułem w Galerii Narodowej Indonezji w Dżakarcie a także wystawę-spotkanie w Gotong Royong. Rzeczy, które robimy razem (2017-2018) w Centrum Sztuki Współczesnej Zamek Ujazdowski. Jest redaktorką magazynu The Residents prezentującego sylwetki rezydentów Zamku Ujazdowskiego i kuratorką seminarium Re-Directing: East x Empathic Pedagogies - Future Intimacies 2020. Współpracuje z międzynarodową siecią Red de Pedagogias Empaticas. Wraz z Krzysztofem Łukomskim jest redaktorką tomu Things We Do Together: The Post-reader (wydanego przez Mousse Publishing i Zamek Ujazdowski, 2020).
Ola Knychalska
producentka i kuratorka wydarzeń kulturalnych, skupionych wokół praktyk nastawionych na proces i oddziaływanie społeczne. Zajmuje się zagadnieniami kolektywności, wzmacnianiem dyskursów i praktyk feministyczno – queerowych i antyfaszystowskich, poprzez zaangażowanie w różne oddolne inicjatywy działające w Warszawie (Pomada Queer Festiwal, kolektyw Kem). Zajmuje się także politykami klimatycznymi i środowiskowymi (grupa Zakole) oraz eksperymentalnymi praktykami edukacyjnymi (Kem Szkoła). Pracuje w Krytyce Politycznej przy projektach międzynarodowych i współtworzy Warszawską Świetlice Jasna 10.
Marta Romankiv
artystka interdyscyplinarna, twórczyni instalacji, prac wideo oraz sytuacji społecznych. Ukończyła kierunek ceramiki artystycznej w Lwowskim Państwowym Instytucie Sztuki Dekoracyjnej i Stosowanej. Kontynuowała studia w Polsce – na Wydziale Sztuki Uniwersytetu Pedagogicznego w Krakowie, a tytuł magistra uzyskała na Akademii Sztuki w Szczecinie. Swoją działalność skupia głównie wokół tematu wykluczenia społecznego, a zwłaszcza tematyki narodowości, obywatelstwa oraz związanych z tym nierówności społecznych, jak i problemów tożsamościowych. Jej projekty najczęściej mają charakter partycypacyjny, i znajdują się na pograniczu stref aktywizmu społecznego, nauki i sztuki. Artystka mieszka i pracuje w Polsce od 2015 roku. Obecnie jest na rezydencji w Dziale Edukacji Muzeum Sztuki Nowoczesnej w Warszawie.
***
Маріанна Добковська
Кураторка виставок, резиденцій та мистецьких проектів. Співавторка програми резиденцій в Центрі сучасного мистецтва Замка Уяздовського у Варшаві. Вона розглядає кураторську практику як інструмент для побудови творчих стосунків заснованих на довготривалому та часто міжнародному співробітництві, поєднуючи практики, що походять із галузі візуального мистецтва, перформативних мистецтв, освіти та активізму. Закінчила магістерську освіту з історії мистецтва у Варшавському університеті та аспірантуру кураторських студій в Ягеллонському університеті в Кракові. Вона отримувала стипендії від міністра культури та національної спадщини (2012 р. "Молода Польща", стипендії від міністра від 2016 р.), Є стипендіаткою CEC Artslink (Нью-Йорк) та Фонду Бекерс (Токіо). Кураторка та співавторка таких проектів, як: Public AIR, ми як сади, Porthos: Marszewski на Маршалковській вулиці та Akcja PRL, які проводились у громадському просторі та передбачали активну участь широкої громадськості. Вона є співкураторкою та співавторкою міжнародних кураторських семінарів Re-Directing: East (2013–). Під час перебування в Індонезії вона досліджувала сферу соціально та політично чутливих мистецьких практик та досліджувала методи роботи яванських колективів. Разом із Кшиштофом Лукомським вона виступила кураторка дворічного проекту «Соціальний дизайн для соціального життя» (2015–2016), представленого в рамках Джакартської бієнале 2015 року, який завершився виставкою з такою ж назвою в Національній галереї Індонезії в Джакарті, як виставка-зустріч у Готонг Ройонг. Що ми робимо разом (2017-2018) у Центрі сучасного мистецтва замку Уяздовських. Вона є редакторкою журналу The Residents, що представляє профілі мешканців замку Уяздовських, а також кураторкою семінару "Перенаправлення": East x Empathic Pedagogies - Future Intimities 2020. Вона співпрацює з міжнародною мережею Red de Pedagogias Empaticas. Разом з Кшиштофом Лукомським вона є редактором тому "Що ми робимо разом: читач" (видавництво Mousse Publishing та Zamek Ujazdowski, 2020).
Ола Книхальська
продюсерка та кураторка культурних подій, орієнтованих на практики, які націлені на процес та соціальний вплив. Вона займається питаннями колективності, зміцненням феміністично-квірових, антифашистських дискурсів та практик, беручи участь у різноманітних низових ініціативах, що діють у Варшаві (фестиваль Pomada Queer, колектив Kem). Вона також займається питаннями кліматичної та екологічної політики (група Zakole) та експериментальними освітніми практиками (Kem Szkoła). Працює у Krytyka Polityczna над міжнародними проектами та є співавторкою варшавської "Świetlica Jasna 10".
Марта Романків
міждисциплінарна художниця, авторка інсталяцій, відеоробіт та соціальних ситуацій. Народилася 1995 року у Львові. Навчалась у Львівському державному коледжі декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша, потім продовжила навчання у Польщі: спочатку в Краківському педагогічному університеті, пізніше – в Академії мистецтв у Щеціні.
Її діяльність зосереджується в основному на темі соціального виключення, передусім на питаннях національності, громадянства, пов'язаних з цим соціальних нерівностей та проблематиці культурної ідентичності. Її проєкти найчастіше мають партиципаційний характер і знаходяться на межі активізму, науки та мистецтва. Художниця живе і працює в Польщі від 2015 року. Зараз перебуває на резиденції у відділі освіти Музею сучасного мистецтва у Варшаві.
